All questions
Question 1
Студент пише есе і хоче вжити дієслово «їсти» у формі теперішнього часу для трьох різних підметів підряд: «Я сніданок вранці. Моя сестра пізніше. Ми обоє вдома». Яка комбінація форм є граматично правильною?
- їм / їє / їмо — «їє» є правильною формою третьої особи однини від «їсти» за аналогією з дієсловами на -є у теперішньому часі
- їм / їсть / їдять — перші дві форми правильні, а «їдять» відповідає займеннику «ми» як формі множини теперішнього часу
- їжу / їсть / їмо — «їжу» є правильною формою першої особи однини від «їсти» в теперішньому часі розмовного стилю
- їм / їсть / їмо — форми першої особи однини, третьої особи однини і першої особи множини відповідають підметам «я», «сестра», «ми» (correct answer)
Explanation: Коли ви бачите питання про відмінювання дієслова «їсти» у теперішньому часі, важливо пригадати, що це нестандартне дієслово, яке не підпорядковується типовим закінченням першої чи другої дієвідміни — воно має власну парадигму відмінювання, яку треба просто знати напам'ять.
Повна парадигма «їсти» у теперішньому часі: я їм, ти їси, він/вона їсть, ми їмо, ви їсте, вони їдять. Отже, для трьох підметів у реченні — «я», «сестра» (третя особа однини), «ми» — правильними формами є їм / їсть / їмо. Саме це підтверджує варіант D як єдину граматично коректну комбінацію.
Варіант A хибний, бо форма «їє» не існує в українській мові — це аналогія за хибним зразком дієслів на -є (як «читає»), яка не застосовується до «їсти». Варіант B помилковий одразу в двох місцях: «їдять» є формою третьої особи множини (вони), а не першої особи множини (ми), тому для займенника «ми» вона не підходить. Варіант C пропонує «їжу» як розмовну форму першої особи однини, але в українській мові така форма від «їсти» не вживається — «їжу» є іменником (accusative від «їжа»), а не дієсловом.
Порада: Виписуйте нестандартні дієслова («їсти», «бути», «дати», «вісти») із повними таблицями відмінювання та вчіть їх окремо — на іспиті саме вони найчастіше стають пастками.
Question 2
Іванко: «Ти спорт?» Ганна: «Так, я плавання. А ти?» Іванко: «Я у тренажерний зал тричі на тиждень».
Яке сполучення дієслів у теперішньому часі граматично і стилістично правильно заповнює три пропуски в цьому діалозі?
- любите / люблю / ходжу — «любите» є ввічливою формою звертання, яка підходить для розмови між знайомими однолітками
- любиш / люблю / іду — «іду» є правильною формою теперішнього часу від «йти» і вказує на регулярну звичку відвідування залу
- любиш / любиш / ходжу — форма «любиш» у відповіді Ганни відповідає тому, що вона звертається до Іванка у своїй репліці
- любиш / люблю / ходжу — форми другої особи однини, першої особи однини і першої особи однини відповідають займенникам «ти», «я», «я» (correct answer)
Explanation: Коли ви бачите діалог із пропусками для дієслів, насамперед зверніть увагу на займенники: хто говорить і до кого звертається. Саме займенник визначає особу та число дієслова в теперішньому часі.
У цьому діалозі Іванко звертається до Ганни на «ти», тому перше дієслово має бути у формі другої особи однини — любиш. Ганна відповідає про себе («я»), тому друге дієслово — перша особа однини — люблю. Іванко знову говорить про себе («я») і описує регулярну звичку — відвідування залу тричі на тиждень. Для регулярної, повторюваної дії потрібне дієслово ходжу (від «ходити»), яке позначає звичку. Отже, правильна відповідь — D.
Варіант A використовує «любите» — це форма другої особи множини або ввічливого звертання «Ви». Між однолітками у звичайній розмові таке звертання є стилістично невідповідним і граматично надмірним.
Варіант B пропонує «іду» від «іти» — але ця форма означає одноразову дію, яка відбувається зараз або в конкретний момент. Регулярна звичка («тричі на тиждень») вимагає дієслова «ходжу» від «ходити», яке виражає багаторазову дію.
Варіант C помилково ставить «любиш» у відповідь Ганни — наче вона звертається до Іванка, хоча насправді вона говорить про себе («я люблю плавання»).
Порада: Завжди спочатку визначайте особу займенника («ти», «я», «він»), а потім обирайте відповідну форму дієслова. Для регулярних дій обирайте «ходити» (звичка), а не «іти» (один конкретний момент).
Question 3
Оксана розповідає подрузі про свій розпорядок дня: «Я о сьомій ранку, потім каву і йду на роботу пішки. Увечері я зазвичай книжки або дивлюся серіали».
Яке сполучення дієслів у теперішньому часі правильно заповнює всі три пропуски в розповіді Оксани?
- прокидаюся / п'ю / читаю — усі три дієслова стоять у формі першої особи однини теперішнього часу і відповідають контексту звички (correct answer)
- прокидається / п'є / читає — усі три дієслова стоять у формі третьої особи однини теперішнього часу, що відповідає розповіді про себе
- прокидаюся / п'є / читаю — перше і третє дієслово в першій особі, але друге — у третій особі, що зберігає загальний зміст висловлювання
- прокидаюся / пию / читаю — усі три дієслова в першій особі однини, але форма «пию» є стандартним варіантом для розмовного мовлення
Explanation: Коли у завданні потрібно заповнити пропуски дієсловами, перше, що слід визначити, — хто говорить і про кого. Тут Оксана розповідає про себе від першої особи («я»), тому всі дієслова мають стояти у формі першої особи однини теперішнього часу.
Варіант A є правильним: прокидаюся / п'ю / читаю — усі три дієслова відповідають займеннику «я» і описують звичні дії в теперішньому часі. Форма п'ю — це нормативна літературна форма дієслова пити в першій особі однини.
Варіант B хибний, бо форми прокидається / п'є / читає — це третя особа однини («він / вона»). Оксана говорить про себе, тому вживання третьої особи граматично невідповідне.
Варіант C містить помилку в середині: п'є — третя особа, тоді як поруч стоять форми першої особи. Така непослідовність — типова пастка, яка «зберігає зміст», але порушує граматичну узгодженість.
Варіант D виглядає майже правильно, але форма пию є ненормативною для літературної української мови. Стандартна форма — п'ю (з апострофом). «Пию» трапляється в розмовному мовленні, але на іспиті потрібна літературна норма.
Порада: Завжди перевіряйте узгодженість займенника й дієслова в кожному пропуску окремо. Якщо підмет — «я», усі дієслова мають бути в першій особі. І пам'ятайте: апостроф у слові п'ю — це не варіант, а норма.
Question 4
Учень хоче сказати англомовному другу, що його батько «любить» каву, але «не любить» чай — двома окремими реченнями українською мовою, використовуючи саме дієслово «любити». Яка пара речень є граматично правильною у теперішньому часі?
- «Мій тато любить каву» і «Мій тато не любить чай» — обидва дієслова вжито у правильній формі третьої особи однини теперішнього часу з коректним окремим написанням заперечної частки «не» (correct answer)
- «Мій тато любе каву» і «Мий тато не любе чай» — форма «любе» подається як розмовне скорочення, однак такої форми не існує в нормативній українській мові
- «Мій тато любить каву» і «Мій тато нелюбить чай» — перше речення правильне, але в другому заперечна частка «не» написана разом із дієсловом, що є орфографічною помилкою
- «Мій тато полюбляє каву» і «Мій тато не полюбляє чай» — хоча форми граматично правильні, вжито інше дієслово («полюбляє» замість «любить»), що не відповідає умові завдання використати саме «любити»
Explanation: Коли ви бачите питання про дієвідмінювання та правопис часток у сучасній українській мові, варто пам'ятати два ключові правила: по-перше, правильну форму дієслова в третій особі однини теперішнього часу, по-друге, роздільне написання заперечної частки «не» з дієсловами.
Дієслово «любити» належить до другої дієвідміни. У третій особі однини теперішнього часу воно змінюється за закінченням -ить: «він/вона любить». Саме тому речення «Мій тато любить каву» і «Мій тато не любить чай» є граматично бездоганними — це і є відповідь A. Частка «не» з дієсловами завжди пишеться окремо (якщо без «не» слово не вживається), тому роздільне написання в обох реченнях цілком коректне.
Варіант B пропонує форму «любе», якої в нормативній українській мові просто не існує — це ненормативне розмовне утворення, яке слід уникати на письмі та в офіційному мовленні.
Варіант C містить грубу орфографічну помилку: «нелюбить» написано разом, що суперечить правилу роздільного написання «не» з дієсловами. Перше речення в цьому варіанті правильне, але друге псує всю пару.
Варіант D є цікавою пасткою: форми «полюбляє» / «не полюбляє» граматично правильні, але завдання чітко вимагає вжити дієслово «любити», тому заміна на «полюбляти» не відповідає умові.
Порада: Запам'ятайте: «не» з дієсловами — завжди окремо. Цей принцип перевіряється дуже часто, тому автоматичне застосування цього правила врятує вас від типових помилок.
Question 5
Вчителька пояснює учням: «Коли ми говоримо про те, що людина щодня, ми вживаємо теперішній час. Наприклад: 'Він до школи о восьмій' або 'Вона англійську мову'».
Яке сполучення дієслів у теперішньому часі правильно і послідовно заповнює три пропуски у поясненні вчительки?
- робить / іде / вивчає — «іде» позначає конкретний рух у певний момент, а не регулярну щоденну звичку; для вираження повторюваної дії правильніше «ходить»
- робить / ходить / вивчає — усі три дієслова у третій особі однини теперішнього часу відповідають підметам «людина», «він», «вона» і точно передають регулярні дії (correct answer)
- робить / ходить / учить — «учить» означає «навчати когось іншого», тоді як у контексті «вона вивчає мову» йдеться про засвоєння знань самою особою — правильно «вивчає»
- виконує / ходить / вивчає — «виконує» вживається для конкретних завдань або доручень, а не для загального опису щоденних дій, як у цьому контексті
Explanation: Коли вам зустрічається питання про вибір правильної форми дієслова, зверніть увагу на два критерії одночасно: граматичну форму (особа, число, час) і лексичне значення (що саме означає дієслово).
У цьому реченні йдеться про щоденні, повторювані дії — саме тому потрібен теперішній час у значенні звичайної, регулярної дії. Усі три пропуски мають підмети третьої особи однини («людина», «він», «вона»), тому дієслова мають відповідати цій формі. Варіант B — «робить / ходить / вивчає» — задовольняє обидві умови: граматично правильні форми й точне лексичне значення повторюваних дій.
Варіант A («іде») є граматично правильною формою, але лексично хибною: «іде» описує конкретний рух у певний момент часу («він іде просто зараз»), а не регулярну звичку. Для звички потрібне «ходить» — дієслово з семантикою повторюваності.
Варіант C містить помилку в слові «учить»: це дієслово означає «навчати когось іншого» (учитель учить дітей). Натомість «вивчає» означає, що суб'єкт сам засвоює знання — саме цей зміст потрібен у реченні «вона вивчає англійську мову».
Варіант D підводить на першому ж слові: «виконує» вживається для конкретних завдань або доручень («виконує наказ», «виконує вправу»), а не для загального опису щоденного способу життя.
Порада: завжди перевіряйте дієслово двічі — спочатку форму (особа, число), потім значення (чи підходить воно до контексту). Лексична помилка буває не менш небезпечною, ніж граматична.
Question 6
Петро завжди каже: «Коли я втомлений, я відпочити. Зазвичай я музику або просто на дивані».
Яке сполучення дієслів у теперішньому часі правильно заповнює три пропуски у висловлюванні Петра про його звички та уподобання?
- хоче / слухає / лежить — форми третьої особи однини не відповідають займеннику «я», від імені якого говорить Петро у прямій мові
- хочу / слухаю / лягаю — форма «лягаю» позначає процес переходу до горизонтального положення, а не тривалий стан спокою на дивані, що суперечить контексту
- хочу / слухаю / лежу — усі три дієслова у першій особі однини теперішнього часу відповідають підмету «я» і точно передають звичку та стан (correct answer)
- хочу / слухую / лежу — форма «слухую» не існує в нормативній українській мові; правильна форма першої особи однини від «слухати» — «слухаю»
Explanation: Коли ви бачите запитання про заповнення пропусків у реченні від першої особи («я»), насамперед визначте: хто говорить і яку дію описує? Петро цитує себе у прямій мові, тому всі дієслова мають стояти у першій особі однини теперішнього часу.
Варіант C є правильним, бо «хочу / слухаю / лежу» — це граматично точні форми від «хотіти», «слухати» та «лежати» для першої особи однини. До того ж слово «лежу» ідеально передає тривалий стан спокою на дивані, що відповідає контексту звичок Петра.
Варіант A використовує «хоче / слухає / лежить» — це форми третьої особи однини (він/вона), які суперечать займеннику «я». Петро говорить про себе, а не про когось іншого.
Варіант B містить «лягаю» замість «лежу». Це поширена пастка: «лягати» означає процес переходу до горизонтального положення (одноразова дія — ліг і все), а «лежати» — тривалий стан перебування в цьому положенні. Контекст «просто на дивані» вказує на стан, а не на дію переходу.
Варіант D пропонує неіснуючу форму «слухую». В українській мові від дієслова «слухати» перша особа однини — «слухаю», а не «слухую». Це типова помилка за аналогією з іншими дієсловами.
Порада: Завжди перевіряйте дві речі одночасно — особу й число дієслова та його точне лексичне значення. Пари на кшталт «лягати/лежати» чи «сідати/сидіти» часто зустрічаються в тестах саме для перевірки уваги до контексту.
Question 7
Марко і Тетяна — студенти. Вони в університеті разом. Марко математику, а Тетяна іноземні мови. Щодня вони до бібліотеки після занять.
Яке сполучення дієслів у теперішньому часі найточніше заповнює всі чотири пропуски відповідно до контексту?
- навчаються / вивчає / вивчає / ходять — правильні форми: перша і четверта у множині, друга і третя в однині відповідних підметів (correct answer)
- навчаються / вивчають / вивчають / ходять — усі дієслова у множині, що відповідає загальному змісту речення про двох студентів
- навчається / вивчає / вивчає / ходить — усі дієслова в однині, що підкреслює окремість кожного з персонажів у реченні
- навчаються / вивчає / вивчають / ходять — змішані форми, де третя особа однини і множини чергуються відповідно до ритму речення
Explanation: Коли ви бачите речення з кількома підметами та пропусками для дієслів, перше, що треба зробити — визначити, хто виконує дію в кожному реченні: один персонаж чи кілька? Це визначає форму дієслова (однина або множина).
Розгляньмо кожен пропуск. У першому реченні підмет — «Марко і Тетяна» (вони обидва), тому потрібна форма множини: навчаються. У другому реченні підмет — лише «Марко» (один), тому — однина: вивчає. У третьому — лише «Тетяна» (одна особа), тому знову однина: вивчає. У четвертому реченні підмет — знову «вони» (обидва разом), тому множина: ходять. Саме це поєднання форм представлене у варіанті A, і він є правильним.
Варіант B помилковий, бо він ставить «вивчають» у другому і третьому реченнях, хоча там йдеться про окремих персонажів — Марка й Тетяну окремо, а не разом. Це типова пастка: студенти бачать двох персонажів у тексті й автоматично вибирають множину скрізь.
Варіант C протилежна помилка — всі дієслова в однині, навіть там, де підмет «вони» або «Марко і Тетяна», що граматично неприпустимо.
Варіант D пропонує хаотичне чергування форм без граматичного обґрунтування: «ритм речення» не є критерієм для вибору числа дієслова.
Порада: завжди повертайтеся до конкретного підмета кожного окремого речення, а не до загального контексту тексту. Питайте себе: «Хто саме виконує цю дію — один чи декілька?»
Question 8
У розмові хтось запитує: «Що ти зазвичай робиш у вихідні?» Яка відповідь найточніше використовує дієслова теперішнього часу для опису регулярних дій і є орфографічно нормативною?
- «Я зазвичай зустрічаюсь з друзями, читаю книжки і іноді готую вдома» — форма «зустрічаюсь» із кінцевим «-сь» є розмовним варіантом; нормативною за чинним правописом є форма «зустрічаюся»
- «Я зазвичай зустрічаюся з друзями, читаю книжки і іноді готуюся вдома» — форма «готуюся» означає «готуватися до чогось», а не «готувати їжу», що є семантичною помилкою
- «Я зазвичай зустрічаюся з друзями, читаю книжки і іноді готую вдома» — усі три дієслова у першій особі однини теперішнього часу, форми нормативні та орфографічно правильні (correct answer)
- «Я зазвичай зустрічаюся з друзями, читаю книжки і іноді приготовляю вдома» — «приготовляю» є застарілою формою; для позначення регулярної звички правильно вживати «готую»
Explanation: Коли ви бачите питання про дієслівні форми теперішнього часу, зверніть увагу одразу на три речі: орфографічну нормативність форм, граматичну точність та семантичну відповідність контексту.
Відповідь C є правильною, бо всі три дієслова — «зустрічаюся», «читаю», «готую» — правильно утворені у першій особі однини теперішнього часу та вживаються у своєму прямому значенні. Саме вони описують регулярні звичні дії, що й вимагає контекст питання «що ти зазвичай робиш».
Відповідь A містить форму «зустрічаюсь» із кінцевим «-сь». Хоча в розмовному мовленні така форма трапляється, чинний правопис вимагає повного закінчення «-ся» після голосного — тобто «зустрічаюся». Це не семантична, а саме орфографічна помилка.
Відповідь B орфографічно правильна щодо «зустрічаюся», але семантично хибна: «готуюся» означає «готуватися до чогось» (наприклад, готуватися до іспиту), а не «готувати їжу». Контекст передбачає саме приготування їжі, тому потрібне дієслово «готую».
Відповідь D використовує «приготовляю» — форму, що є застарілою і маловживаною в сучасній українській мові. Для вираження регулярної дії природнішим і нормативним варіантом є «готую».
Запам'ятайте: у завданнях на нормативність завжди перевіряйте три рівні одночасно — орфографію (написання закінчення), граматику (правильна форма) і семантику (відповідність значення контексту). Пастка часто полягає саме в тому, що форма виглядає «схоже на правильну», але не відповідає одному з цих критеріїв.
Question 9
Людина хоче висловити постійну потребу: «Мені потрібна вода щодня». Яке речення найточніше передає цей зміст у теперішньому часі, зберігаючи відтінок регулярної потреби, а не одноразового бажання?
- «Мені потрібна вода щодня» — предикативний прикметник «потрібна» узгоджується з іменником «вода» (жін. р., одн.) і виражає стійку регулярну потребу у теперішньому часі (correct answer)
- «Я хочу воду щодня» — дієслово «хочу» у першій особі однини теперішнього часу є граматично правильним, однак передає бажання, а не стійку потребу, що є семантичною неточністю
- «Я потребую воду щодня» — дієслово «потребую» у першій особі однини є прямим відповідником, однак «потребувати» керує родовим відмінком, тому правильно «потребую води», а не «воду»
- «Мені треба вода щодня» — предикативна форма «треба» вживається для позначення потреби, однак вимагає родового відмінку іменника: правильно «треба води», а не «вода»
Explanation: Коли ви бачите питання про вираження потреби українською мовою, зверніть увагу на два рівні: граматичну правильність і семантичну точність. Тут важливо розрізняти «бажання» і «стійку потребу», а також знати, який відмінок вимагає кожна конструкція.
Варіант A є правильним, оскільки предикативний прикметник «потрібна» узгоджується з іменником «вода» у жіночому роді однини (називний відмінок), що граматично коректно. Конструкція «мені потрібна вода» виражає саме регулярну, стійку потребу, а прислівник «щодня» підкреслює повторюваність — усе разом точно передає зміст висловлювання.
Варіант B («хочу воду») граматично прийнятний, але семантично неточний: «хотіти» позначає бажання, яке може бути тимчасовим або одноразовим, а не постійну фізіологічну потребу.
Варіант C містить помилку керування: дієслово «потребувати» вимагає родового відмінку — «потребую води», а не «потребую воду» (знахідний відмінок тут неправильний).
Варіант D схожа пастка: предикативна форма «треба» також керує родовим відмінком — «треба води», а не «треба вода» (називний відмінок після «треба» є граматичною помилкою).
Запам'ятайте: дієслово «потребувати» і безособова форма «треба» завжди вимагають родового відмінку іменника. Якщо хочете уникнути цієї пастки, використовуйте конструкцію «мені потрібний/потрібна/потрібне + називний відмінок» — вона і граматично бездоганна, і семантично точна для позначення стійкої потреби.
Question 10
Людина хоче сказати: «Я не розумію цього слова». Яке речення містить граматично правильну і нормативну форму дієслова «розуміти» у першій особі однини теперішнього часу?
- «Я не розуміє цього слова» — форма «розуміє» є третьою особою однини (він/вона), а не першою, тому вживання її з займенником «я» є грубою граматичною помилкою
- «Я не розумію цього слова» — форма «розумію» є правильною першою особою однини теперішнього часу від дієслова «розуміти» (correct answer)
- «Я не розумію цього слова» вимовляється правильно, але писати треба «Я не розумієм цього слова» — форма «розумієм» є нормативним скороченням першої особи однини в писемному мовленні
- «Я не розумів цього слова» — форма «розумів» є правильною для вираження теперішнього часу із запереченням у першій особі однини
Explanation: Коли ви бачите питання про дієвідмінювання дієслів в українській мові, перше, що слід зробити — визначити особу, число та час, потрібні за змістом речення. Тут задано першу особу однини теперішнього часу від дієслова «розуміти».
Дієслово «розуміти» належить до другої дієвідміни і змінюється так: я розумію, ти розумієш, він/вона розуміє, ми розуміємо, ви розумієте, вони розуміють. Отже, для займенника «я» єдина правильна форма — розумію. Варіант B («Я не розумію цього слова») точно відповідає цьому правилу й є граматично нормативним.
Варіант A є грубою помилкою: форма «розуміє» — це третя особа однини (він/вона розуміє), яку неможливо вживати з займенником «я». Це суперечить базовим правилам узгодження підмета з присудком.
Варіант C містить вигадане твердження: форма «розумієм» не існує в українській мові ні як норма, ні як скорочення. Не плутайте її з розмовним «розуміємо» (перша особа множини) — це зовсім інша форма.
Варіант D підміняє теперішній час минулим: «розумів» — це форма минулого часу чоловічого роду, яка передає дію, що вже відбулась, а не відбувається зараз.
Порада: Завжди перевіряйте три параметри одночасно — особа, число, час. Типова пастка на іспиті — підставити форму третьої особи замість першої або форму минулого часу замість теперішнього. Вивчіть таблицю дієвідмінювання кількох дієслів-зразків, і ви легко впізнаватимете правильні форми.