Conversational Ukrainian Quiz: Subject Verb Agreement
10 questions · exam conditions
0:00
Subject Verb AgreementQuestion 1 of 10

П'ять книжок   на полиці вже кілька років.

Оберіть форму дієслова, що правильно узгоджується з підметом, вираженим числівником із іменником.

стоять
стоїть
стоїмо
стоїте
← Back to quizzes

Conversational Ukrainian Quiz

Conversational Ukrainian Quiz: Subject Verb Agreement

Practice Subject Verb Agreement in Conversational Ukrainian with focused quiz questions that help you check what you know, review explanations, and build confidence with test-style prompts.

What this quiz covers

This quiz focuses on Subject Verb Agreement, giving you a quick way to practice the rules, question types, and explanations that matter most for Conversational Ukrainian.

How to use this quiz

Try each quiz question before looking at the correct answer. Use the explanations to review missed ideas, then come back to similar questions until the pattern feels familiar.

All questions

Question 1

П'ять книжок   на полиці вже кілька років.

Оберіть форму дієслова, що правильно узгоджується з підметом, вираженим числівником із іменником.

  1. стоять (correct answer)
  2. стоїть
  3. стоїмо
  4. стоїте
Explanation: Коли підмет виражений сполученням числівника з іменником (наприклад, «п'ять книжок»), узгодження дієслова потребує особливої уваги. У таких конструкціях ключове питання: яку форму дієслова вжити — однину чи множину, і яку особу? Сполучення «п'ять книжок» — це підмет у третій особі множини. Хоча числівники часто вимагають іменника в родовому відмінку множини, саме сполучення позначає кілька предметів, тому дієслово-присудок стоїть у третій особі множини. Форма «стоять» (третя особа множини теперішнього часу від дієслова «стояти») правильно узгоджується з таким підметом: «П'ять книжок стоять на полиці.» Отже, відповідь A є правильною. Варіант B («стоїть») — це третя особа однини, яка вживається з підметами на кшталт «книжка стоїть» або «вона стоїть». Числівниково-іменникові сполучення з числівниками від п'яти і вище не вимагають однини у дієслові в розмовному та літературному стилі сучасної мови. Варіант C («стоїмо») — перша особа множини («ми стоїмо»), що взагалі не відповідає підмету «п'ять книжок», адже це не перша особа. Варіант D («стоїте») — друга особа множини («ви стоїте»), яка також суперечить підмету третьої особи. Запам'ятайте просте правило: якщо підмет — числівник із іменником, що позначає кілька предметів, дієслово зазвичай стоїть у третій особі множини. Перевіряйте себе запитанням «хто? що?» і визначайте, скільки осіб чи предметів позначає підмет.

Question 2

Решта учасників конференції   у фойє, очікуючи на реєстрацію.

Оберіть форму дієслова, що правильно узгоджується з підметом «решта учасників».

  1. залишилася
  2. залишилися (correct answer)
  3. залишилося
  4. залишився
Explanation: Коли підмет виражений іменником зі збірним значенням у поєднанні з іменником у родовому відмінку множини (наприклад, «решта учасників», «більшість студентів», «частина гостей»), виникає питання: з яким саме словом має узгоджуватися дієслово? В українській мові в таких конструкціях дієслово узгоджується не зі збірним іменником («решта»), а з реальним виконавцем дії — тобто з іменником у родовому відмінку множини («учасників»). Оскільки «учасники» — це множина, дієслово має стояти у формі множини. Правильна відповідь — B) залишилися. Слово «учасники» вказує на конкретних людей (множина), тому дієслово приймає форму минулого часу множини — залишилися. Відповідь A) залишилася — це форма жіночого роду однини. Вона підходила б, якби підметом було одно слово жіночого роду (наприклад, «команда залишилася»), але тут реальний підмет — множина людей. Відповідь C) залишилося — середній рід однини, який узгоджується із збірним іменником «решта» граматично, але суперечить сучасній нормі, яка вимагає орієнтуватися на смислового носія дії. Відповідь D) залишився — чоловічий рід однини, що взагалі не відповідає жодному зі слів у підметі. Порада: Щоразу, коли бачите підмет типу «решта/більшість/частина + іменник у родовому відмінку множини», запитайте себе: хто або що виконує дію? Якщо це люди чи предмети у множині — дієслово ставте у множину. Це правило смислового, а не суто граматичного узгодження.

Question 3

Ані погана погода, ані відсутність транспорту не   їй дістатися до роботи вчасно.

Яка форма дієслова правильно узгоджується з підметом при заперечній конструкції «ані… ані» з двома підметами?

  1. завадило
  2. завадила
  3. завадив
  4. завадили (correct answer)
Explanation: Коли в реченні є заперечна конструкція «ані… ані» з двома або більше підметами, важливо визначити правило узгодження присудка. В українській мові при сполучнику «ані… ані» (так само як «ні… ні») присудок, як правило, ставиться у множині, оскільки підметів фактично два — вони разом утворюють множинне значення. У реченні підметів два: «погана погода» (жіночий рід, однина) і «відсутність транспорту» (жіночий рід, однина). Хоча кожен із них окремо є одниною, разом вони вимагають форми множини. Тому правильна форма дієслова — завадили (D), що є формою минулого часу множини. Варіант A (завадило) — це форма середнього роду однини. Вона була б доречна, якби підмет був одним іменником середнього роду, наприклад «щось». B (завадила) — форма жіночого роду однини, яка підійшла б лише для одного підмета жіночого роду, наприклад «погода завадила». Варіант C (завадив) — чоловічий рід однини, що не відповідає жодному з підметів у цьому реченні ні за родом, ні за числом. Запам'ятайте просте правило: «ані… ані» = множина присудка, навіть якщо обидва підмети стоять в однині. Це стосується також конструкцій «ні… ні», «як… так і». Зустрівши такі сполучники на іспиті, одразу шукайте форму множини — це заощадить вам час і допоможе уникнути пастки «однина кожного підмета».

Question 4

Моя сестра разом із друзями   щодня до університету на велосипеді.

Оберіть правильну форму дієслова, яка граматично узгоджується з підметом речення.

  1. їздять
  2. їде (correct answer)
  3. їдемо
  4. їздите
Explanation: Коли ви бачите речення з підметом, який виражений іменником із прийменниковою групою (наприклад, «сестра разом із друзями»), головне питання — хто є граматичним підметом? Саме від нього залежить форма дієслова. У цьому реченні підмет — «сестра» (третя особа однини, жіночий рід). Словосполучення «разом із друзями» — це лише додаткова інформація, яка не змінює граматичного числа підмета. Іменник «друзями» стоїть в орудному відмінку після прийменника «із» і не є частиною підмета. Тому дієслово мусить стояти в третій особі однини — і правильна відповідь B) їде. Розберімо, чому інші варіанти хибні. A) їздять — це форма третьої особи множини, яка узгоджувалася б із підметом на зразок «вони» або «друзі», але не з одниною «сестра». C) їдемо — форма першої особи множини («ми їдемо»), яка не має жодного стосунку до третьої особи. D) їздите — форма другої особи множини («ви їздите»), що також граматично несумісна з підметом «сестра». Порада: Запам'ятайте пастку: конструкції «разом із...», «з...», «поряд із...» часто вводять в оману, змушуючи думати, що підмет множинний. Завжди визначайте головне слово підмета (хто саме? — сестра) і узгоджуйте дієслово тільки з ним, ігноруючи орудний відмінок.

Question 5

Більшість студентів нашої групи вже   цей підручник.

Яка форма дієслова правильно узгоджується з підметом у цьому реченні?

  1. прочитав
  2. прочитала
  3. прочитали (correct answer)
  4. прочитало
Explanation: Коли у реченні підмет виражений збірним іменником або кількісно-іменниковим сполученням (наприклад, «більшість студентів»), дієслово-присудок має узгоджуватися з ним у формі множини — адже йдеться про групу осіб, а не про одну особу. Саме це правило перевіряє дане завдання. У реченні «Більшість студентів нашої групи вже   цей підручник» підмет «більшість студентів» вказує на множину осіб. Тому дієслово повинне стояти у формі множини минулого часу — прочитали. Це відповідь C, і вона єдина граматично правильна. Варіант A («прочитав») — форма чоловічого роду однини. Він би підходив, якби підмет був одним конкретним чоловіком: «студент прочитав». Тут це хибно, бо підмет множинний. Варіант B («прочитала») — форма жіночого роду однини. Вона підійшла б, якби йшлося про одну особу жіночої статі: «студентка прочитала». У нашому реченні це також помилка через невідповідність числа. Варіант D («прочитало») — форма середнього роду однини. Вона вживається з підметами на кшталт «воно», «дитя» або з деякими збірними іменниками середнього роду, але не з «більшість студентів», де реально мається на увазі людська множина. Запам'ятайте правило: якщо підмет — це «більшість», «частина», «багато» + іменник у родовому відмінку множини, дієслово зазвичай ставиться у формі множини. Цей патерн часто зустрічається в завданнях з узгодження — тренуйтеся розпізнавати такі конструкції одразу.

Question 6

Ні батько, ні мати не   про цю подію заздалегідь.

Оберіть форму дієслова, яка правильно узгоджується з підметом при подвійному запереченні із сполучником «ні… ні».

  1. знали (correct answer)
  2. знав
  3. знала
  4. знало
Explanation: Коли ви бачите конструкцію з парним сполучником «ні… ні», ключове питання — як визначити число і рід присудка. Ця конструкція у реченні «Ні батько, ні мати не знали про цю подію заздалегідь» об'єднує два підмети, тому вона поводиться як складений підмет із множиною. Правило просте: якщо сполучник «ні… ні» з'єднує два або більше підметів, що позначають різних осіб чи предмети, присудок стоїть у множині. Тут «батько» і «мати» — дві різні особи, тому правильна форма дієслова — знали (множина минулого часу). Відповідь A є правильною. Тепер розберімо помилкові варіанти. Відповідь B — «знав» — це форма чоловічого роду однини, яка узгоджувалась би лише з одним підметом чоловічого роду («батько»), ігноруючи «мати». Відповідь C — «знала» — форма жіночого роду однини, яка відповідала б лише «мати», залишаючи «батька» поза узгодженням. Відповідь D — «знало» — форма середнього роду однини, яка не відповідає жодному з підметів і є граматично некоректною в цьому контексті. Стратегічна порада: Запам'ятайте, що конструкція «ні… ні» із двома підметами-особами — це завжди множина. Якщо вас спокушають форми однини (варіанти B, C, D), перевірте: скільки різних осіб або предметів об'єднує сполучник? Два і більше — обирайте множину.

Question 7

Команда лікарів   нову методику лікування протягом останніх двох років.

Яка форма дієслова правильно узгоджується з підметом у цьому реченні?

  1. розробляють
  2. розробляємо
  3. розробляє (correct answer)
  4. розробляєш
Explanation: Коли ви бачите речення з підметом, що є збірним іменником (наприклад, «команда», «група», «зграя»), головне завдання — правильно визначити граматичне число та особу дієслова-присудка. В українській мові такі іменники формально мають однину, і саме вона визначає форму дієслова. У реченні підмет — «команда лікарів». Незважаючи на те, що лікарів багато, слово «команда» стоїть в однині та третій особі. Тому дієслово теж має бути в третій особі однини: «розробляє». Саме варіант C відповідає цій вимозі й правильно узгоджується з підметом. Тепер розглянемо хибні варіанти. Варіант A («розробляють») — це третя особа множини. Студенти часто обирають цю форму, бо думають про «лікарів» (їх багато), але присудок узгоджується саме з «командою», а не з залежним іменником у родовому відмінку. Варіант B («розробляємо») — це перша особа множини («ми розробляємо»), яка не має жодного стосунку до підмета третьої особи. Варіант D («розробляєш») — друга особа однини («ти розробляєш»), що також суперечить підмету «команда». Запам'ятайте просте правило: якщо підмет є збірним іменником в однині (команда, група, зграя, рада), дієслово завжди стоїть у третій особі однини, навіть якщо поряд є залежне слово у множині. Не дайте «обманути» себе іменнику в родовому відмінку — він лише уточнює підмет, але не змінює узгодження.

Question 8

Той, хто справді   мову, ніколи не перестає вчитися.

Оберіть правильну форму дієслова для підрядного речення в цій складнопідрядній конструкції.

  1. знають
  2. знаєш
  3. знає (correct answer)
  4. знаємо
Explanation: Коли ви бачите складнопідрядне речення з підрядною означальною частиною, ключове питання — це узгодження присудка з підметом. У реченні «Той, хто справді   мову, ніколи не перестає вчитися» підрядна частина починається займенником хто. Саме він і є підметом підрядного речення. Займенник хто в українській мові завжди вимагає дієслова у третій особі однини. Це граматичне правило не залежить від контексту чи кількості людей, про яких може йтися. Тому правильна форма — знає (варіант C), яка відповідає третій особі однини теперішнього часу. Розгляньмо, чому інші варіанти хибні. Варіант A — «знають» — це третя особа множини, яка вживається з підметами на зразок «вони» чи «учні», але не з «хто». Варіант B — «знаєш» — друга особа однини, яка узгоджується з «ти», а не з «хто». Варіант D — «знаємо» — перша особа множини, форма для «ми», що зовсім не пасує до підрядного речення з «хто». Запам'ятайте практичне правило: «хто» → дієслово в 3-й особі однини, завжди. Це стосується і таких конструкцій, як «той, хто», «кожен, хто», «всі, хто» — навіть якщо логічно мається на увазі багато людей, граматика вимагає однини. На іспиті зверніть увагу на підмет саме підрядної частини, а не головної.

Question 9

Не лише директор, а й усі вчителі   на цю зустріч вчасно.

Яка форма дієслова правильно узгоджується з підметом при сполучнику «не лише… а й»?

  1. прийшов
  2. прийшла
  3. прийшли (correct answer)
  4. прийшло
Explanation: Коли в реченні є складений підмет, утворений за допомогою парного сполучника «не лише… а й», визначення форми присудка — це питання узгодження в числі. Ключове правило: якщо сполучник «не лише… а й» з'єднує два або більше підметів, присудок узгоджується з усіма підметами разом, тобто стоїть у множині. У цьому реченні підмет складається з двох частин: «директор» і «всі вчителі». Хоча граматично перша частина («директор») є одниною, сполучник «не лише… а й» вказує на те, що обидва елементи є рівноправними суб'єктами дії. Отже, присудок має стояти у множині — прийшли (варіант C). Саме ця форма охоплює обох суб'єктів. Варіант A) прийшов — це форма чоловічого роду однини. Вона б підходила, якби підмет був лише «директор», але ігнорує другий суб'єкт — «всі вчителі». Варіант B) прийшла — форма жіночого роду однини, яка не відповідає жодному з підметів ні за числом, ні за родом (директор — чоловічий рід). Варіант D) прийшло — форма середнього роду однини, яка взагалі не узгоджується з жодним із підметів у реченні. Порада для запам'ятовування: щоразу, коли бачите сполучники «не лише… а й», «як… так і», «і… і», уявіть, що підмети «об'єднуються» в групу — і ставте присудок у множині. Це надійне правило для більшості подібних конструкцій у тестових завданнях.

Question 10

Хто з учнів   відповідь на це складне питання?

Яка форма дієслова є правильною для узгодження з питальним займенником «хто» в цьому реченні?

  1. знають
  2. знаєте
  3. знаємо
  4. знає (correct answer)
Explanation: Коли ви бачите питальний займенник «хто» у реченні, ваше головне завдання — згадати правило узгодження дієслова. В українській мові займенник «хто» граматично вважається займенником третьої особи однини чоловічого роду, навіть якщо мова йде про групу людей або невідому особу. Це означає, що дієслово після «хто» завжди стоїть у формі третьої особи однини. Саме тому правильна відповідь — D) знає. Форма «знає» — це третя особа однини теперішнього часу дієслова «знати», яка точно відповідає граматичним вимогам займенника «хто». Речення звучить природно: «Хто знає відповідь на це складне питання?» Тепер розглянемо, чому інші варіанти хибні. A) знають — це форма третьої особи множини, яка підходила б для займенника «вони», але не для «хто». Студенти часто обирають цей варіант, бо «хто» може мати на увазі кількох людей, але граматично це помилка. B) знаєте — форма другої особи множини (для «ви»), яка взагалі не узгоджується з займенником «хто» у питальному реченні. C) знаємо — перша особа множини (для «ми»), що також є неприйнятним варіантом у цьому контексті. Запам'ятайте просте правило: займенники «хто» і «що» в українській мові завжди вимагають дієслова у формі третьої особи однини. Це стосується не лише теперішнього, а й минулого часу — наприклад, «хто сказав», а не «хто сказали».