Conversational Ukrainian Quiz: Identifying Purpose Of Exchanges
10 questions · exam conditions
0:00
Identifying Purpose Of ExchangesQuestion 1 of 10

— Наступної суботи ми з друзями їдемо на пікнік за місто. Буде багато смачної їжі, ігри, гарна природа. Було б чудово, якби ти теж приєднався до нас! — Звучить заманливо, але мені треба подумати.

Яку мету переслідує мовець у першій репліці?

Рекомендувати конкретне місце для відпочинку за містом
Просити допомогти в організації пікніка наступної суботи
Запросити співрозмовника взяти участь у спільному заході
Скаржитися на відсутність цікавого дозвілля у вихідні
← Back to quizzes

Conversational Ukrainian Quiz

Conversational Ukrainian Quiz: Identifying Purpose Of Exchanges

Practice Identifying Purpose Of Exchanges in Conversational Ukrainian with focused quiz questions that help you check what you know, review explanations, and build confidence with test-style prompts.

What this quiz covers

This quiz focuses on Identifying Purpose Of Exchanges, giving you a quick way to practice the rules, question types, and explanations that matter most for Conversational Ukrainian.

How to use this quiz

Try each quiz question before looking at the correct answer. Use the explanations to review missed ideas, then come back to similar questions until the pattern feels familiar.

All questions

Question 1

— Наступної суботи ми з друзями їдемо на пікнік за місто. Буде багато смачної їжі, ігри, гарна природа. Було б чудово, якби ти теж приєднався до нас! — Звучить заманливо, але мені треба подумати.

Яку мету переслідує мовець у першій репліці?

  1. Рекомендувати конкретне місце для відпочинку за містом
  2. Просити допомогти в організації пікніка наступної суботи
  3. Запросити співрозмовника взяти участь у спільному заході (correct answer)
  4. Скаржитися на відсутність цікавого дозвілля у вихідні
Explanation: Коли ви бачите питання про комунікативну мету висловлювання, ваше завдання — зрозуміти не лише що говорить мовець, а навіщо він це говорить. Запитайте себе: яку дію або реакцію він очікує від співрозмовника? У першій репліці мовець описує майбутній пікнік (час, місце, розваги, їжу) і завершує ключовою фразою: «Було б чудово, якби ти теж приєднався до нас!» Саме це речення розкриває справжню мету — він хоче, щоб співрозмовник взяв участь у заході. Відповідь C є правильною, бо вся репліка побудована як запрошення: опис пікніка слугує «приманкою», а фінальна фраза — прямим закликом приєднатися. Реакція співрозмовника («звучить заманливо») також підтверджує, що він сприйняв це саме як запрошення. A є хибним, бо мовець не рекомендує місце для відпочинку як таке — він не каже «їдь туди», а запрошує разом поїхати. B є хибним, бо в репліці немає жодного прохання допомогти з організацією — мовець лише ділиться планами й запрошує. D є хибним, бо мовець навпаки має цікавий план і задоволений ним; він нічим не скаржиться. Порада: На іспиті звертайте особливу увагу на останнє речення репліки — саме воно найчастіше містить справжню комунікативну мету. Описові деталі на початку зазвичай лише створюють контекст, а не є метою самі по собі.

Question 2

— Вибач, що турбую тебе так пізно, але в мене зовсім не виходить розібратися з цим завданням з математики. Ти не міг би пояснити мені ще раз, як розв'язувати такі рівняння? Я вже двічі перечитав підручник, але все одно не розумію. — Звичайно, давай спробуємо разом.

Яка основна мета першої репліки в цьому діалозі?

  1. Скаржитися на складність шкільної програми з математики загалом
  2. Запросити співрозмовника на спільне навчання у бібліотеці
  3. Попросити про допомогу з конкретним навчальним завданням (correct answer)
  4. Порекомендувати інший підручник для вивчення математики
Explanation: Коли ви аналізуєте діалог, ключове питання — яка комунікативна мета висловлювання, тобто навіщо мовець вимовляє свою репліку. Зосередьтеся не на окремих деталях, а на загальному намірі першого співрозмовника. У першій репліці мовець чітко просить допомоги з конкретним завданням з математики: він вибачається за турботу, пояснює свою проблему (не розуміє, як розв'язувати рівняння) і просить пояснити ще раз. Усе висловлювання спрямоване на одну мету — отримати допомогу з певним навчальним завданням. Тому правильна відповідь — C. Розгляньмо, чому інші варіанти хибні. A є помилковим, бо мовець не скаржиться на шкільну програму загалом — він говорить про конкретне завдання, а не критикує систему освіти. B не підходить, бо в репліці немає жодного запрошення кудись піти чи вчитися разом у бібліотеці — розмова відбувається вдома, пізно ввечері. D також неправильний: мовець не рекомендує інший підручник, навпаки, він згадує підручник лише для того, щоб показати, що вже намагався самостійно розібратися. Порада: На іспиті, аналізуючи мету висловлювання, завжди шукайте відповідь на питання «Чого хоче досягти мовець?». Ігноруйте другорядні деталі (де відбувається розмова, що згадується мимохідь) і фокусуйтеся на головному намірі — зазвичай він виражений прямим проханням, запитанням або твердженням у центрі репліки.

Question 3

— Ти читав щось Макса Кідрука? Якщо ні, то раджу почати з його роману «Не озирайся і мовчи» — це захопливий трилер, який неможливо відкласти. Сам прочитав за два дні, хоча зазвичай читаю дуже повільно. — Дякую, запишу собі назву.

У якій ситуації мета першої репліки була б ІНШОЮ, ніж у наведеному діалозі?

  1. Якби мовець додав: «Я маю зайвий примірник і можу дати тобі почитати» (correct answer)
  2. Якби мовець зазначив, що ця книга є у будь-якому книжковому магазині міста
  3. Якби мовець замінив назву роману на інший твір того ж автора
  4. Якби мовець додав більше деталей про сюжет і головних героїв роману
Explanation: Коли ти бачиш питання про мету висловлювання, запитай себе: «Чого саме хоче досягти мовець своєю реплікою?» У наведеному діалозі перша репліка має чітку мету — порекомендувати книгу, тобто спонукати співрозмовника самостійно її знайти й прочитати. Мовець ділиться враженнями, називає твір і аргументує свою пораду. Відповідь A є правильною, бо якщо мовець додає «Я маю зайвий примірник і можу дати тобі почитати», мета змінюється: тепер це вже не просто рекомендація, а пряма пропозиція передати книгу. Співрозмовнику не потрібно нікуди йти чи шукати — йому її дадуть. Це інша комунікативна ситуація з іншим наміром. Варіант B не змінює мети: уточнення про доступність книги в магазинах лише підсилює рекомендацію, підказуючи, де її придбати. Мета залишається тією самою — спонукати прочитати. Варіант C також не змінює мети: заміна назви роману на інший твір того ж автора — це все одно рекомендація книги Кідрука, просто іншої. Намір мовця не змінюється. Варіант D — додавання деталей про сюжет і героїв — це лише розширення аргументації на підтримку тієї самої рекомендації. Мета не змінюється, вона стає краще обґрунтованою. Підказка для іспиту: коли шукаєш зміну мети висловлювання, звертай увагу не на зміст деталей, а на те, чи змінюється очікувана дія або реакція співрозмовника. Якщо реакція та сама — мета та сама.

Question 4

— Знаєш, я вже два тижні намагаюся додзвонитися до їхньої служби підтримки, але щоразу або довго чекаю на лінії, або мені кажуть передзвонити пізніше. Це просто неприйнятно для компанії такого рівня. — Може, краще написати їм офіційну скаргу на сайті?

Яку комунікативну функцію виконує перша репліка в цьому обміні?

  1. Прохання допомогти знайти альтернативний спосіб зв'язку з компанією
  2. Рекомендацію уникати користування послугами цієї компанії надалі
  3. Запрошення разом написати офіційного листа до компанії
  4. Скаргу на незадовільну роботу служби підтримки клієнтів (correct answer)
Explanation: Коли ви аналізуєте репліки в діалозі, ваше головне завдання — визначити комунікативну функцію висловлювання, тобто зрозуміти, що саме робить мовець цими словами: скаржиться, просить, радить, запрошує тощо. Зосередьтеся не на тому, що буквально сказано, а на намірі мовця. У першій репліці людина описує конкретну проблему: протягом двох тижнів вона безуспішно намагається додзвонитися до служби підтримки, стикаючись з тривалим очікуванням або відмовами. Фінальна оцінка — «це просто неприйнятно» — чітко виражає невдоволення. Саме це і є скарга: повідомлення про незадовільну ситуацію з вираженням негативної оцінки. Отже, правильна відповідь — D. Варіант A хибний, бо мовець нічого не просить — він не звертається по допомогу у пошуку альтернативного контакту, а лише висловлює своє незадоволення. Варіант B неправильний, тому що жодних рекомендацій уникати послуг компанії надалі у репліці немає — це вже була б порада, а не скарга. Варіант C помилковий, оскільки мовець не запрошує співрозмовника разом писати листа — це робить уже друга репліка, де пропонується написати скаргу на сайті. Стратегічна порада: на іспиті завжди розрізняйте функцію репліки та її наслідки. Те, що співрозмовник запропонував написати скаргу, не означає, що перша репліка була проханням чи запрошенням — вона лише спровокувала цю реакцію. Шукайте намір мовця, а не ефект від його слів.

Question 5

— Вже місяць, як ми чекаємо на ремонт ліфта, а він і досі не працює. Люди похилого віку не можуть нормально виходити з будинку. Хтось має нарешті взяти на себе відповідальність за це. — Я розумію твоє обурення. Може, зберемо підписи мешканців?

Перша репліка в цьому обміні слугує передусім для того, щоб:

  1. Попросити співрозмовника організувати збір підписів серед мешканців
  2. Запросити сусідів на збори для обговорення проблеми ліфта
  3. Порекомендувати способи прискорення ремонтних робіт у будинку
  4. Висловити невдоволення затягуванням вирішення проблеми ліфта (correct answer)
Explanation: Коли ти бачиш питання про функцію висловлювання в діалозі, твоє завдання — визначити комунікативну мету першої репліки: що саме мовець хотів досягти своїми словами? Перша репліка містить кілька ключових елементів: констатацію факту («вже місяць, як ми чекаємо»), наголос на наслідках для вразливих людей («люди похилого віку не можуть нормально виходити») і емоційно забарвлений заклик («хтось має нарешті взяти на себе відповідальність»). Усе це разом сигналізує про невдоволення та обурення ситуацією, що затягнулася. Саме тому правильна відповідь — D: репліка слугує для того, щоб висловити незадоволення затягуванням вирішення проблеми. Варіант A є хибним, бо перша репліка не містить жодного прохання організувати збір підписів — це пропозиція другого співрозмовника, а не першого. Варіант B також неправильний: у тексті немає запрошення сусідів на збори, це вигаданий зміст, якого в репліці немає. Варіант C не підходить, бо мовець не рекомендує жодних конкретних способів прискорення ремонту — він лише скаржиться на бездіяльність, а не пропонує рішення. Порада: на іспиті уважно розрізняй, що сказано і що зроблено словами. Питання про «функцію репліки» — це питання про мовленнєвий акт (скарга, прохання, порада, запрошення тощо). Шукай емоційне забарвлення і спрямованість тексту, а не окремі слова, які можуть нагадувати інші варіанти відповіді.

Question 6

— Слухай, я вже третій раз кажу про це сусідові, але він і далі залишає велосипед прямо біля нашого входу. Через це важко заносити коляску. Я просто не знаю, що ще зробити. — Може, варто поговорити з керуючим будинку?

Яку комунікативну мету виконує перша репліка в цьому діалозі?

  1. Прохання допомогти перенести велосипед сусіда в інше місце
  2. Рекомендацію щодо правил зберігання велосипедів у будинку
  3. Скаргу на поведінку сусіда, яка створює незручності (correct answer)
  4. Запрошення обговорити ситуацію з сусідом разом
Explanation: Коли ви бачите питання про комунікативну мету висловлювання, вам потрібно визначити, навіщо людина говорить це — який намір стоїть за словами, а не лише про що йдеться. Це питання про мовленнєві функції: повідомлення, скарга, прохання, порада, запрошення тощо. У першій репліці людина розповідає, що вже тричі говорила з сусідом, але той і далі залишає велосипед біля входу, через що важко заносити коляску. Ключові сигнали тут — повторювана проблема, відсутність результату та вираження незручності. Усе це вказує на скаргу: мовець висловлює невдоволення поведінкою іншої особи, яка заважає йому. Тому правильна відповідь — C. Варіант A неправильний, бо мовець не просить фізично перенести велосипед — він описує ситуацію, а не звертається з конкретним проханням про дію. Варіант B відпадає, бо жодних рекомендацій чи правил щодо зберігання велосипедів у тексті немає — це вигадана деталь, якої в репліці немає. Варіант D теж неправильний: мовець не запрошує співрозмовника спільно поговорити з сусідом — натомість саме другий учасник діалогу пропонує дію (поговорити з керуючим). Порада: На іспиті з української мови питання про комунікативну мету часто «маскують» відповіді, додаючи деталі, яких немає в тексті (як у A та B) або плутаючи, хто виконує певну дію (як у D). Завжди перечитуйте репліку і запитуйте себе: «Що саме робить мовець цими словами?»

Question 7

— Ти не могла б підвезти мене завтра до аеропорту? Мій рейс о шостій ранку, а таксі в той час коштує шалені гроші. Я розумію, що це рано, але дуже на тебе розраховую. — Дай подумаю, чи зможу встати так рано.

Першу репліку в цьому діалозі найбільш точно характеризує те, що вона є:

  1. Скаргою на надмірно високу вартість таксі в нічний час
  2. Запрошенням разом поїхати в аеропорт для зустрічі рейсу
  3. Рекомендацією скористатися громадським транспортом замість таксі
  4. Проханням надати конкретну послугу — відвезти до аеропорту (correct answer)
Explanation: Коли вам потрібно охарактеризувати репліку в діалозі, зосередьтесь на її головній комунікативній функції — тобто на тому, чого насправді хоче досягти мовець цим висловлюванням. Ігноруйте деталі, які лише підтримують головну думку. У першій репліці мовець звертається до співрозмовниці з конкретним запитом: «Ти не могла б підвезти мене завтра до аеропорту?» — це і є серцевина висловлювання. Усе інше (час рейсу, вартість таксі, вибачення за ранній час) — це лише обґрунтування та пом'якшення прохання, а не самостійні повідомлення. Саме тому правильна відповідь — D: репліка є проханням надати конкретну послугу. Варіант A — типова пастка: згадка про «шалені гроші» за таксі справді є у тексті, але це лише аргумент на користь прохання, а не основна мета висловлювання. Скарга передбачає вираження невдоволення без очікування дії від співрозмовника — тут же навпаки. Варіант B є хибним, бо мовець не запрошує нікуди їхати разом із задоволення — він просить відвезти себе, тобто надати послугу. Варіант C помилковий цілком: жодної рекомендації скористатися громадським транспортом у тексті немає. Стратегія: на іспиті завжди шукайте головний мовленнєвий акт, ігноруючи «шумові» деталі. Запитайте себе: «Чого мовець хоче від слухача?» — і відповідь стане очевидною.

Question 8

— Якщо шукаєш хорошого лікаря-терапевта, то однозначно зверни увагу на клініку на Садовій вулиці. Я там лікуюся вже три роки — лікарі уважні, черг майже немає, і записатися можна онлайн. — О, дякую, обов'язково перевірю.

Перша репліка є прикладом якої комунікативної мети?

  1. Рекомендації щодо вибору конкретного медичного закладу (correct answer)
  2. Скарги на погане обслуговування в інших медичних закладах міста
  3. Запрошення разом відвідати медичний заклад для консультації
  4. Прохання поділитися контактами хорошого лікаря-терапевта
Explanation: Коли аналізуєш комунікативну мету висловлювання, запитай себе: що саме робить мовець цією фразою? — хвалить, просить, скаржиться, запрошує чи радить? У першій репліці співрозмовник робить конкретну пораду: називає заклад («клініка на Садовій вулиці»), пояснює, чому він хороший (уважні лікарі, відсутність черг, онлайн-запис), і прямо пропонує звернути на нього увагу. Це класична структура рекомендації — мовець ділиться власним досвідом, щоб допомогти співрозмовнику зробити вибір. Отже, правильна відповідь — A. Чому інші варіанти не підходять? B — неправильно, бо в репліці немає жодної скарги на інші заклади міста; мовець говорить виключно позитивно про одну конкретну клініку. C — хибний варіант, оскільки мовець не пропонує разом піти на консультацію; він лише радить, куди звернутись. D — це пастка: прохання поділитися контактами — це роль другого співрозмовника (він саме шукає лікаря), а не першого. Перший не просить, а навпаки — сам дає інформацію. Корисна стратегія: на іспиті при визначенні комунікативної мети чітко розмежовуй хто що робить. Визнач суб'єкта дії (хто говорить), дієслово-намір (радить? просить? скаржиться?) і адресата. Це допоможе уникнути плутанини між роллю мовця та роллю слухача, як у варіанті D.

Question 9

— Слухай, у п'ятницю ввечері в арт-галереї відкривається виставка молодих художників. Я чув, що буде дуже цікаво. Підемо разом? Після виставки можна зайти кудись повечеряти. — Звучить добре, я не проти.

Яку мету має перша репліка в цьому діалозі, якщо врахувати всі її складові?

  1. Рекомендувати відвідати виставку в зручний для співрозмовника час
  2. Запросити співрозмовника на спільний вихід у п'ятницю ввечері (correct answer)
  3. Просити порадити, де краще повечеряти після виставки
  4. Скаржитися на брак культурних подій у місті
Explanation: Коли ви аналізуєте мету висловлювання в діалозі, важливо розглядати репліку цілісно — не лише окремі речення, а загальний комунікативний намір мовця. Запитайте себе: чого хоче досягти людина цією репліктою? У першій репліці мовець робить кілька речей: повідомляє про подію (виставка в п'ятницю ввечері), ділиться враженням («буде дуже цікаво»), пропонує піти разом («Підемо разом?») і додає ідею повечеряти після. Усі ці складові підпорядковані одній меті — запросити співрозмовника на спільний вихід. Відповідь B точно відображає цей намір: запросити разом провести час у п'ятницю ввечері. Відповідь A є хибною, бо мовець не запитує, який час зручний для співрозмовника — він сам визначає час (п'ятниця ввечері) і пропонує конкретний план. Тут немає підлаштування під розклад іншого. Відповідь C неправильна, бо про вечерю згадується лише як доповнення до плану, а не як головна мета. Мовець не просить поради щодо ресторану. Відповідь D цілковито суперечить тексту: ніяких скарг на брак культурних подій немає — навпаки, мовець говорить про конкретну цікаву подію з ентузіазмом. Стратегія: На іспиті шукайте домінантний намір висловлювання. Якщо репліка містить кілька елементів, визначте, яка функція є головною, а які — допоміжними. Зазвичай правильна відповідь охоплює всю репліку, а не лише її частину.

Question 10

— Ти вже бачив новий ресторан біля парку? Я там була минулого тижня — просто чудова кухня, ціни розумні, і обслуговування дуже уважне. Тобі точно сподобається, особливо якщо ти любиш середземноморську їжу. — О, цікаво! Треба буде якось зайти.

Першу репліку в цьому обміні репліками найточніше можна визначити як:

  1. Запрошення разом відвідати ресторан цього тижня
  2. Рекомендацію спробувати конкретний заклад харчування (correct answer)
  3. Скаргу на брак хороших ресторанів у районі
  4. Прохання порадити, де краще пообідати
Explanation: Коли вас запитують про комунікативну функцію репліки, ваше завдання — визначити, що саме робить мовець: скаржиться, просить, рекомендує, запрошує тощо. Зосередьтеся не на темі розмови, а на намірі того, хто говорить. У першій репліці мовець описує конкретний ресторан, ділиться особистим досвідом («я там була»), перераховує переваги (кухня, ціни, обслуговування) і додає: «Тобі точно сподобається». Усе це — класичні ознаки рекомендації: мовець спонукає співрозмовника спробувати щось конкретне на основі власного позитивного досвіду. Тому відповідь B є найточнішою. Варіант A є помилковим, бо мовець не пропонує піти разом і не вказує конкретного часу («цього тижня»). Фраза «Тобі точно сподобається» — це заохочення, а не спільне запрошення. Варіант C відпадає повністю: у репліці немає жодної скарги — навпаки, все позитивно. Варіант D — це пастка «навпаки»: саме перший мовець дає пораду, а не просить її. Прохання поради надходить від того, хто не знає, куди піти, — тут же все протилежно. Порада на майбутнє: щоразу, коли вам потрібно визначити функцію висловлювання, запитайте себе: хто ініціює дію і в якому напрямку вона спрямована? Рекомендація йде від того, хто вже має досвід, до того, хто ще не спробував — саме це й відбувається тут.