All questions
Question 1
Іноземець у Києві запитує перехожого: «Вибачте, як дістатися до вокзалу?» Перехожий хоче відповісти ввічливо, але не знає точної дороги.
Яка відповідь перехожого є одночасно ввічливою та інформативно чесною відповідно до норм повсякденного спілкування?
- «Я не звідси, тому, на жаль, не можу вам допомогти. Спробуйте запитати он того чоловіка.» (correct answer)
- «Прямо, потім направо, і ви одразу побачите» — навіть якщо перехожий не впевнений.
- «Не знаю і не хочу знати. Я поспішаю.»
- «Вокзал? Це дуже далеко. Вам краще не йти пішки.»
Explanation: Коли ви бачите питання про повсякденне спілкування, зосередьтеся на двох ключових нормах: ввічливість та інформативна чесність. Хороша відповідь має бути тактовною, але не вводити співрозмовника в оману.
Варіант A є правильним, бо перехожий чесно визнає, що не знає дороги («не можу вам допомогти»), пояснює чому («я не звідси»), пом'якшує відмову словом «на жаль» і пропонує конкретну альтернативу («спробуйте запитати он того чоловіка»). Це поєднання чесності, ввічливості й практичної корисності — саме те, що вимагає умова задачі.
Варіант B порушує принцип інформативної чесності: давати впевнені вказівки, коли ти сам не впевнений, означає ризикувати ввести людину в оману. Ввічливість без правдивості — це псевдоввічливість.
Варіант C є грубим і зневажливим («не знаю і не хочу знати»), що прямо суперечить нормі ввічливості. Навіть якщо людина поспішає, такий тон є неприйнятним у звичайному спілкуванні.
Варіант D технічно не відповідає на запитання — іноземець хотів дізнатися дорогу, а не отримати оцінку відстані. Це ухиляння від прямої відповіді без реальної допомоги, що робить репліку малоінформативною.
Порада: На подібних завданнях шукайте відповідь, яка одночасно задовольняє всі умови питання. Якщо умова містить два критерії (наприклад, ввічливість І чесність), перевіряйте кожен варіант за обома — відповідь, що задовольняє лише один критерій, завжди буде неправильною.
Question 2
Людина заходить до магазину й хоче дізнатися, чи є в продажу певний товар. Яке з висловлювань найточніше відповідає нормам ввічливого запиту в повсякденній ситуації?
- «Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи є у вас молоко знежирене?» (correct answer)
- «Молоко де?» — швидко і по суті, без зайвих слів.
- «Вибачте за турботу, але я хотів би можливо запитати, якщо вам не важко, чи є у вас молоко?»
- «Мені потрібно молоко. Де воно у вас стоїть?» — чітко і конкретно.
Explanation: Коли ти зустрічаєш питання про мовленнєвий етикет у побутових ситуаціях, запитай себе: чи дотримується висловлювання балансу між ввічливістю, чіткістю та природністю? Надто грубе й надто надмірне — обидва крайнощі є помилками.
Варіант A є правильним, бо він містить усі ключові елементи ввічливого запиту: привітання («Добрий день»), ввічливу форму прохання («Скажіть, будь ласка»), чітко сформульоване питання з конкретним товаром. Це природно, шанобливо й ефективно — саме так і будується норма повсякденного ввічливого спілкування.
Варіант B — це приклад надмірно скороченого, майже грубого звернення. Фраза «Молоко де?» порушує норми етикету: відсутнє привітання, немає ввічливих слів, тон наказовий. Така форма сприймається як зневажлива.
Варіант C — протилежна крайність: надмірна, навіть пародійна ввічливість. «Вибачте за турботу», «якщо вам не важко», «можливо запитати» — це нагромадження зайвих виразів, яке робить мову незручною та штучною. Надмірне вибачення не є ознакою ввічливості, а радше невпевненості або навіть іронії.
Варіант D звучить більш нейтрально та ділово, але все одно бракує привітання і ввічливої форми звернення. «Мені потрібно» — це констатація вимоги, а не прохання; такий тон є занадто категоричним для магазину.
Запам'ятай просте правило: ввічливе повсякденне звернення = привітання + «будь ласка» + чітке запитання. Якщо будь-який із цих елементів відсутній або є надлишок зайвих вибачень — це вже відхилення від норми.
Question 3
Марта телефонує подрузі Наталі. Наталя відповідає на дзвінок, але Марта чує, що та зайнята (на фоні — голоси людей і шум). Марта хоче ввічливо запропонувати передзвонити пізніше.
Яке висловлювання Марти є найбільш доречним у цій ситуації?
- «Натало, у тебе є хвилинка? Мені дуже терміново треба з тобою поговорити зараз.»
- «Натало, чому ти не попередила мене, що будеш зайнята? Я передзвоню.»
- «Натало, я чую, що ти зайнята. Передзвони мені, коли звільнишся, добре?» (correct answer)
- «Натало, вибач, але я не можу говорити. Я сама передзвоню тобі пізніше.»
Explanation: Коли вам потрібно оцінити доречність висловлювання в телефонній розмові, зверніть увагу на три критерії: ввічливість, точність ситуації та хто бере на себе ініціативу діяти. Марта хоче бути тактовною — вона розуміє, що Наталя зайнята, і пропонує вирішення без тиску.
Варіант C є найбільш доречним, бо Марта визнає реальну ситуацію («я чую, що ти зайнята»), не засуджує подругу і м'яко пропонує їй передзвонити, коли буде зручно. Це ввічливо, точно і залишає Наталі свободу вибору часу.
Варіант A є невдалим, бо Марта каже, що їй «дуже терміново» треба говорити зараз — це тиск на людину, яка явно зайнята. Це суперечить меті «ввічливо запропонувати передзвонити пізніше».
Варіант B містить докір («чому ти не попередила мене?»), що є недоречним і навіть грубим. Ввічлива розмова не передбачає звинувачень, особливо в незручній ситуації.
Варіант D — це пастка: Марта каже «я не можу говорити», хоча за умовою саме Наталя зайнята. Марта також бере на себе обіцянку передзвонити сама, що не відповідає меті — запропонувати Наталі зателефонувати, коли звільниться.
Порада: У завданнях на мовленнєвий етикет завжди перечитуйте умову і перевіряйте, чи відповідь відповідає меті мовця. Якщо мета — бути ввічливим і не тиснути, шукайте варіант без докорів, тиску чи логічних суперечностей із ситуацією.
Question 4
На вечірці Богдан хоче представити свою подругу Лесю новим знайомим — Ірині та Олегу, яких він щойно зустрів.
Яка репліка Богдана є найбільш відповідною формулою представлення в неформальній ситуації?
- «Іріно, Олеже, дозвольте відрекомендувати вам панну Лесю Коваленко, мою давню приятельку.»
- «До речі, ця дівчина поруч — Леся. Ви самі познайомитесь, я думаю.»
- «Леся, скажи їм, хто ти є. Іріно й Олеже, вона сама себе представить.»
- «Познайомтеся, це Леся, моя подруга. Леся, це Ірина й Олег.» (correct answer)
Explanation: Коли вас запитують про формули представлення, головне — визначити тональність ситуації (формальна чи неформальна) і оцінити, чи репліка є ввічливою, чіткою та доречною. На вечірці ситуація неформальна, але все одно вимагає поваги до всіх учасників.
Варіант D — «Познайомтеся, це Леся, моя подруга. Леся, це Ірина й Олег.» — є ідеальним вибором саме тому, що він відповідає усім критеріям неформального представлення: Богдан сам бере на себе роль ведучого, називає імена обох сторін, уточнює свій зв'язок із Лесею («моя подруга»), і робить це природно, без зайвої офіційності.
Варіант A, навпаки, надмірно формальний — зворот «дозвольте відрекомендувати панну Лесю Коваленко» доречний на офіційному заході чи діловій зустрічі, але звучить штучно і навіть комічно на вечірці. Варіант B є безвідповідальним і дещо зневажливим: «ця дівчина поруч» — неособистісне звернення, а фраза «ви самі познайомитесь» перекладає відповідальність на інших. Варіант C взагалі порушує етикет — просити людину самостійно себе представляти в момент, коли її щойно знайомлять, незручно і неввічливо стосовно Лесі.
Порада: Запам'ятайте формулу неформального представлення: хто представляє → ім'я нового знайомого + роль/зв'язок → імена іншої сторони. Якщо в питанні є контраст «формальне / неформальне», шукайте варіант, що є теплим і чітким, але без канцелярських зворотів.
Question 5
Олена зустрічає свого колегу Михайла вранці в офісі. Михайло виглядає втомленим і каже: «Я погано спав цієї ночі». Олена хоче виявити співчуття і запропонувати допомогу у ввічливій формі.
Яка відповідь Олени є НАЙБІЛЬШ доречною з точки зору норм повсякденного спілкування?
- «Шкода чути. Може, випєш кави? Дай знати, якщо щось потрібно.» (correct answer)
- «Добрий ранок! Сподіваюся, твій день буде кращим за ніч.»
- «Будь ласка, не турбуй мене зараз, я теж втомлена.»
- «Вибач, я поспішаю. Поговоримо пізніше, добре?»
Explanation: Коли вам зустрічаються питання про норми повсякденного спілкування, запитайте себе: яка відповідь одночасно виявляє співчуття, пропонує конкретну допомогу і залишає простір для співрозмовника? Саме ці три елементи визначають доречну реакцію на чужі труднощі.
Варіант A є найбільш вдалим, бо Олена робить усе правильно: визнає почуття Михайла («Шкода чути»), пропонує практичну допомогу у ненав'язливій формі («Може, випєш кави?») і відкриває двері для подальшої розмови («Дай знати, якщо щось потрібно»). Це класична структура емпатійної відповіді — визнання, підтримка, відкритість.
Варіант B звучить доброзичливо, але це жарт, а не справжня підтримка. Фраза «сподіваюся, твій день буде кращим за ніч» може сприйматись як легковажна і не відповідає на емоційний сигнал Михайла.
Варіант C є прямим порушенням норм ввічливості — Олена відштовхує колегу, говорячи про власну втому замість того, щоб виявити співчуття. Це зосереджує увагу на собі, а не на співрозмовнику.
Варіант D також ухиляється від моменту: «поспішаю» і «поговоримо пізніше» сигналізують про небажання спілкуватись саме зараз, що суперечить меті Олени — підтримати колегу.
Практична порада: на подібних питаннях шукайте відповідь, яка містить усі три компоненти — визнання почуттів + конкретна пропозиція допомоги + відкритість. Відповіді, що переключають увагу на мовця або уникають контакту, майже завжди є неправильними.
Question 6
Василь отримав від колеги Дмитра послугу — той замінив його на черговому засіданні. Тепер Василь хоче належним чином подякувати.
Яке висловлювання Василя є найбільш повним і доречним вираженням подяки у повсякденному спілкуванні?
- «Дмитре, я тобі дуже вдячний. Ти просто зобов'язаний дозволити мені зробити щось для тебе у відповідь.»
- «Дякую» — коротко і ясно, без зайвих слів, щоб не ставити колегу в незручне становище.
- «Дякую, Дмитре. Це було дуже важливо для мене, і я це щиро ціную. Якщо колись матиму нагоду — обов'язково відповім тим самим.» (correct answer)
- «Не варто дякувати — ти б теж так зробив. Вважай, що ми квиті.»
Explanation: Коли вам трапляється питання про вираження подяки в повсякденному спілкуванні, зверніть увагу на три ключові елементи: щирість, конкретність і тон. Хороша подяка називає людину на ім'я, пояснює, чому вчинок був важливим, і залишає простір для взаємності — без тиску.
Варіант C є найбільш вдалим саме тому, що поєднує всі ці складові: звернення до колеги на ім'я («Дмитре»), чітке визнання важливості послуги («це було дуже важливо для мені»), щира оцінка («ціную») і м'яка, необов'язкова пропозиція відповісти взаємністю («якщо матиму нагоду»). Це звучить природно, тепло і з повагою.
Варіант A містить серйозну помилку в тоні: слово «зобов'язаний» перетворює подяку на вимогу, що створює тиск і руйнує відчуття щирості. Замість вдячності це звучить як борг.
Варіант B — занадто мінімалістичний. Коротке «дякую» доречне в дрібних ситуаціях, але коли колега зробив для вас щось справді важливе, така реакція виглядає байдужою та недооцінює його зусилля.
Варіант D взагалі відмовляється від подяки, замінюючи її фразою «ми квиті». Це знецінює вчинок Дмитра і знімає будь-яку емоційну цінність моменту.
Запам'ятайте просте правило: хороша подяка — це не лише слово «дякую», а коротка розповідь про те, чому вам важлива ця допомога. Шукайте у відповідях конкретність і щирість — без тиску й без применшення.
Question 7
Під час ділового обіду Андрій хоче попросити офіціанта принести рахунок, але не хоче перервати розмову за столом грубо чи недоречно.
Яке з наведених звернень до офіціанта є найбільш доречним у цій ситуації?
- «Гей! Рахунок!» — коротко і без зайвих слів, щоб не відволікатися від розмови.
- «Вибачте, будь ласка, чи можна нам рахунок, коли вам буде зручно?» (correct answer)
- «Скільки ми вам винні? Нам уже час іти, ми поспішаємо.»
- «Принесіть рахунок, нам ніколи чекати» — прямо та без зайвих формальностей.
Explanation: Коли вас питають про доречне звернення в діловій або публічній ситуації, потрібно оцінювати три речі одночасно: ввічливість, тон і відповідність контексту. Діловий обід — це формальна обстановка, де важливо зберегти повагу як до співрозмовників за столом, так і до персоналу.
Варіант B є правильним, бо містить усі ключові елементи ввічливого прохання: вибачення («вибачте, будь ласка»), питальну форму замість наказової («чи можна»), і фразу, що залишає вибір офіціанту («коли вам буде зручно»). Такий підхід не перериває розмову різко і демонструє культуру спілкування.
Варіант A («Гей! Рахунок!») — це груба, беззмістовна команда. Навіть якщо мета — не відволікатися від розмови, такий тон є неприйнятним у діловому середовищі та може образити і офіціанта, і присутніх.
Варіант C звучить поспішно і виправдально. Фраза «нам уже час іти, ми поспішаємо» створює відчуття тиску та невихованості — ніби ви перекладаєте провину за свій поспіх на інших.
Варіант D («нам ніколи чекати») — це наказовий, зверхній тон. Хоча він і прямий, але позбавлений будь-якої ввічливості, що є неприпустимим у формальній ситуації.
Порада: на таких завданнях шукайте відповідь, яка поєднує ввічливе звернення + питальну форму + повагу до співрозмовника. Наявність «будь ласка» і питального речення — майже завжди ознака правильної відповіді.
Question 8
Яке з наведених висловлювань найчастіше вживається як нейтральна формула прощання в повсякденному неформальному спілкуванні і залишає відкритою можливість майбутньої зустрічі?
- «Прощавай» — вживається переважно тоді, коли розлучаються надовго або назавжди, і рідко звучить у щоденному невимушеному спілкуванні.
- «До побачення» — нейтральна формула прощання, що передбачає можливість майбутньої зустрічі без уточнення терміну. (correct answer)
- «На все добре» — побажання, яке вживається виключно у формальному письмовому листуванні, а не в усному мовленні.
- «Бувай» — офіційне прощання, яке вживається лише в діловому контексті між малознайомими людьми.
Explanation: Коли ви стикаєтесь із питаннями про мовленнєвий етикет, важливо розрізняти емоційне забарвлення та стилістичну приналежність кожної формули прощання — адже різні слова несуть різне прагматичне навантаження.
Варіант B є правильним, оскільки «До побачення» — це класична нейтральна формула прощання в українській мові. Вона не передбачає ні надмірної офіційності, ні надмірної інтимності, а сама семантика словосполучення («до наступного побачення») прямо вказує на очікувану майбутню зустріч без уточнення часу чи обставин. Саме ця відкритість робить її універсальною у щоденному спілкуванні.
Варіант A описаний некоректно лише частково: «Прощавай» справді несе відтінок остаточності або тривалої розлуки (пор. «прощатись» — просити прощення перед від'їздом), тому в буденному невимушеному мовленні воно справді рідкісне. Це правда, але питання шукає правильний варіант, а не просто правдивий факт.
Варіант C містить грубу помилку: «На все добре» активно вживається саме в усному неформальному мовленні як тепле побажання при прощанні, а не лише в листуванні. Твердження про «виключно формальне письмове» використання — хибне.
Варіант D є повністю перекрученим: «Бувай» — це навпаки неформальне, навіть дещо фамільярне прощання між добре знайомими людьми. Називати його «офіційним діловим» — це пряма маніпуляція значенням.
Порада: запам'ятайте шкалу формальності: «До побачення» — нейтральне, «Бувай» — неформальне, «Прощавай» — з відтінком остаточності. На іспиті слова-пастки найчастіше міняють ці характеристики місцями.
Question 9
У якому з наведених висловлювань слово «будь ласка» вжито відповідно до норм ввічливого прохання в повсякденній розмові?
- «Будь ласка, ти забув свою валізу у коридорі!»
- «Чи не могли б ви, будь ласка, зачинити вікно? Тут дуже холодно.» (correct answer)
- «Будь ласка, я вже сказав тобі про це тричі!»
- «Будь ласка, я не знаю відповіді на це запитання.»
Explanation: Коли ви бачите питання про ввічливе прохання, запитайте себе: чи справді мовець щось просить, і чи відповідає конструкція нормам ввічливого мовлення? Слово «будь ласка» — це маркер прохання або ввічливого звернення, і воно має з'являтися саме в такому контексті.
Варіант B є правильним, оскільки містить усі ознаки коректного ввічливого прохання: умовна форма «чи не могли б ви» пом'якшує звернення, «будь ласка» підсилює ввічливість, а далі йде конкретне прохання з поясненням («тут дуже холодно»). Це класична структура ввічливого прохання в повсякденному мовленні.
Варіант A — це помилка: речення є нагадуванням або констатацією факту («ти забув валізу»), а не проханням. «Будь ласка» тут вжито недоречно, бо немає жодного прохання — лише інформування.
Варіант C — це вираження роздратування або скарги («я вже сказав тобі про це тричі»). «Будь ласка» у такому контексті звучить іронічно або саркастично, але аж ніяк не відповідає нормам ввічливого прохання.
Варіант D — це визнання незнання («я не знаю відповіді»). Тут «будь ласка» взагалі позбавлене логічного зв'язку з висловлюванням — мовець нічого не просить і ні до кого не звертається з проханням.
Порада: Перевіряйте, чи після «будь ласка» йде реальне прохання, звернене до конкретної особи. Якщо речення — це скарга, констатація або визнання, «будь ласка» там недоречне.
Question 10
Яке з наведених тверджень найточніше пояснює функцію фрази «Як ся маєш?» у повсякденному неформальному спілкуванні?
- Це офіційне медичне запитання, яке очікує від співрозмовника детальної розповіді про стан здоров'я.
- Це запитання про матеріальний добробут людини, тобто про її фінансові справи та майно.
- Це архаїчна форма, яка вийшла з ужитку і більше не вживається в сучасному розмовному мовленні.
- Це фатична формула привітання, що виражає ввічливий інтерес до співрозмовника і зазвичай не передбачає розгорнутої відповіді. (correct answer)
Explanation: Коли ви зустрічаєте питання про функцію усталених мовних зворотів у спілкуванні, варто згадати поняття фатичної комунікації — тобто мовлення, мета якого полягає не в передачі конкретної інформації, а у встановленні або підтриманні соціального контакту між людьми.
Саме таку функцію виконує фраза «Як ся маєш?». Це типова фатична формула — ритуальне привітання, яке сигналізує ввічливість і доброзичливість. У реальній розмові співрозмовник зазвичай відповідає коротко («Добре, дякую» або «Нічого, помаленьку»), не вдаючись у деталі. Відповідь D найточніше відображає саме цю соціальну функцію.
Розгляньмо, чому інші варіанти хибні. Варіант A містить пастку: слово «маєш» може асоціюватися зі здоров'ям, але це звичайне привітання, а не медичне опитування — лікар не запитує пацієнта саме так. Варіант B спирається на помилкову етимологічну логіку: дієслово «мати» справді може означати «мати щось у власності», проте в цьому стійкому звороті воно набуло узагальненого значення «почуватися», «жити». Ніхто не очікує звіту про фінансовий стан. Варіант C є фактично хибним: хоча «Як ся маєш?» — дещо старша форма порівняно з «Як ти?», вона й досі активно вживається в розмовному та регіональному мовленні.
Порада для запам'ятовування: на іспиті, коли питання стосується функції привітання чи усталеного мовного звороту, шукайте відповідь із терміном «фатична» або поняттям соціального контакту — це майже завжди правильний напрям.