- Яку мету переслідує мовець у першій репліці?
Answer: Запросити співрозмовника взяти участь у спільному заході
Коли ви бачите питання про комунікативну мету висловлювання, ваше завдання — зрозуміти не лише що говорить мовець, а навіщо він це говорить. Запитайте себе: яку дію або реакцію він очікує від співрозмовника?
У першій репліці мовець описує майбутній пікнік (час, місце, розваги, їжу) і завершує ключовою фразою: «Було б чудово, якби ти теж приєднався до нас!» Саме це речення розкриває справжню мету — він хоче, щоб співрозмовник взяв участь у заході. Відповідь C є правильною, бо вся репліка побудована як запрошення: опис пікніка слугує «приманкою», а фінальна фраза — прямим закликом приєднатися. Реакція співрозмовника («звучить заманливо») також підтверджує, що він сприйняв це саме як запрошення.
A є хибним, бо мовець не рекомендує місце для відпочинку як таке — він не каже «їдь туди», а запрошує разом поїхати. B є хибним, бо в репліці немає жодного прохання допомогти з організацією — мовець лише ділиться планами й запрошує. D є хибним, бо мовець навпаки має цікавий план і задоволений ним; він нічим не скаржиться.
Порада: На іспиті звертайте особливу увагу на останнє речення репліки — саме воно найчастіше містить справжню комунікативну мету. Описові деталі на початку зазвичай лише створюють контекст, а не є метою самі по собі.
- Яку мету має перша репліка в цьому діалозі, якщо врахувати всі її складові?
Answer: Запросити співрозмовника на спільний вихід у п'ятницю ввечері
Коли ви аналізуєте мету висловлювання в діалозі, важливо розглядати репліку цілісно — не лише окремі речення, а загальний комунікативний намір мовця. Запитайте себе: чого хоче досягти людина цією репліктою?
У першій репліці мовець робить кілька речей: повідомляє про подію (виставка в п'ятницю ввечері), ділиться враженням («буде дуже цікаво»), пропонує піти разом («Підемо разом?») і додає ідею повечеряти після. Усі ці складові підпорядковані одній меті — запросити співрозмовника на спільний вихід. Відповідь B точно відображає цей намір: запросити разом провести час у п'ятницю ввечері.
Відповідь A є хибною, бо мовець не запитує, який час зручний для співрозмовника — він сам визначає час (п'ятниця ввечері) і пропонує конкретний план. Тут немає підлаштування під розклад іншого.
Відповідь C неправильна, бо про вечерю згадується лише як доповнення до плану, а не як головна мета. Мовець не просить поради щодо ресторану.
Відповідь D цілковито суперечить тексту: ніяких скарг на брак культурних подій немає — навпаки, мовець говорить про конкретну цікаву подію з ентузіазмом.
Стратегія: На іспиті шукайте домінантний намір висловлювання. Якщо репліка містить кілька елементів, визначте, яка функція є головною, а які — допоміжними. Зазвичай правильна відповідь охоплює всю репліку, а не лише її частину.
- Яку комунікативну мету виконує перша репліка в цьому діалозі?
Answer: Скаргу на поведінку сусіда, яка створює незручності
Коли ви бачите питання про комунікативну мету висловлювання, вам потрібно визначити, навіщо людина говорить це — який намір стоїть за словами, а не лише про що йдеться. Це питання про мовленнєві функції: повідомлення, скарга, прохання, порада, запрошення тощо.
У першій репліці людина розповідає, що вже тричі говорила з сусідом, але той і далі залишає велосипед біля входу, через що важко заносити коляску. Ключові сигнали тут — повторювана проблема, відсутність результату та вираження незручності. Усе це вказує на скаргу: мовець висловлює невдоволення поведінкою іншої особи, яка заважає йому. Тому правильна відповідь — C.
Варіант A неправильний, бо мовець не просить фізично перенести велосипед — він описує ситуацію, а не звертається з конкретним проханням про дію. Варіант B відпадає, бо жодних рекомендацій чи правил щодо зберігання велосипедів у тексті немає — це вигадана деталь, якої в репліці немає. Варіант D теж неправильний: мовець не запрошує співрозмовника спільно поговорити з сусідом — натомість саме другий учасник діалогу пропонує дію (поговорити з керуючим).
Порада: На іспиті з української мови питання про комунікативну мету часто «маскують» відповіді, додаючи деталі, яких немає в тексті (як у A та B) або плутаючи, хто виконує певну дію (як у D). Завжди перечитуйте репліку і запитуйте себе: «Що саме робить мовець цими словами?»
- Перша репліка в цьому обміні слугує передусім для того, щоб:
Answer: Висловити невдоволення затягуванням вирішення проблеми ліфта
Коли ти бачиш питання про функцію висловлювання в діалозі, твоє завдання — визначити комунікативну мету першої репліки: що саме мовець хотів досягти своїми словами?
Перша репліка містить кілька ключових елементів: констатацію факту («вже місяць, як ми чекаємо»), наголос на наслідках для вразливих людей («люди похилого віку не можуть нормально виходити») і емоційно забарвлений заклик («хтось має нарешті взяти на себе відповідальність»). Усе це разом сигналізує про невдоволення та обурення ситуацією, що затягнулася. Саме тому правильна відповідь — D: репліка слугує для того, щоб висловити незадоволення затягуванням вирішення проблеми.
Варіант A є хибним, бо перша репліка не містить жодного прохання організувати збір підписів — це пропозиція другого співрозмовника, а не першого. Варіант B також неправильний: у тексті немає запрошення сусідів на збори, це вигаданий зміст, якого в репліці немає. Варіант C не підходить, бо мовець не рекомендує жодних конкретних способів прискорення ремонту — він лише скаржиться на бездіяльність, а не пропонує рішення.
Порада: на іспиті уважно розрізняй, що сказано і що зроблено словами. Питання про «функцію репліки» — це питання про мовленнєвий акт (скарга, прохання, порада, запрошення тощо). Шукай емоційне забарвлення і спрямованість тексту, а не окремі слова, які можуть нагадувати інші варіанти відповіді.
- Перша репліка є прикладом якої комунікативної мети?
Answer: Рекомендації щодо вибору конкретного медичного закладу
Коли аналізуєш комунікативну мету висловлювання, запитай себе: що саме робить мовець цією фразою? — хвалить, просить, скаржиться, запрошує чи радить?
У першій репліці співрозмовник робить конкретну пораду: називає заклад («клініка на Садовій вулиці»), пояснює, чому він хороший (уважні лікарі, відсутність черг, онлайн-запис), і прямо пропонує звернути на нього увагу. Це класична структура рекомендації — мовець ділиться власним досвідом, щоб допомогти співрозмовнику зробити вибір. Отже, правильна відповідь — A.
Чому інші варіанти не підходять? B — неправильно, бо в репліці немає жодної скарги на інші заклади міста; мовець говорить виключно позитивно про одну конкретну клініку. C — хибний варіант, оскільки мовець не пропонує разом піти на консультацію; він лише радить, куди звернутись. D — це пастка: прохання поділитися контактами — це роль другого співрозмовника (він саме шукає лікаря), а не першого. Перший не просить, а навпаки — сам дає інформацію.
Корисна стратегія: на іспиті при визначенні комунікативної мети чітко розмежовуй хто що робить. Визнач суб'єкта дії (хто говорить), дієслово-намір (радить? просить? скаржиться?) і адресата. Це допоможе уникнути плутанини між роллю мовця та роллю слухача, як у варіанті D.
- У якій ситуації мета першої репліки була б ІНШОЮ, ніж у наведеному діалозі?
Answer: Якби мовець додав: «Я маю зайвий примірник і можу дати тобі почитати»
Коли ти бачиш питання про мету висловлювання, запитай себе: «Чого саме хоче досягти мовець своєю реплікою?» У наведеному діалозі перша репліка має чітку мету — порекомендувати книгу, тобто спонукати співрозмовника самостійно її знайти й прочитати. Мовець ділиться враженнями, називає твір і аргументує свою пораду.
Відповідь A є правильною, бо якщо мовець додає «Я маю зайвий примірник і можу дати тобі почитати», мета змінюється: тепер це вже не просто рекомендація, а пряма пропозиція передати книгу. Співрозмовнику не потрібно нікуди йти чи шукати — йому її дадуть. Це інша комунікативна ситуація з іншим наміром.
Варіант B не змінює мети: уточнення про доступність книги в магазинах лише підсилює рекомендацію, підказуючи, де її придбати. Мета залишається тією самою — спонукати прочитати.
Варіант C також не змінює мети: заміна назви роману на інший твір того ж автора — це все одно рекомендація книги Кідрука, просто іншої. Намір мовця не змінюється.
Варіант D — додавання деталей про сюжет і героїв — це лише розширення аргументації на підтримку тієї самої рекомендації. Мета не змінюється, вона стає краще обґрунтованою.
Підказка для іспиту: коли шукаєш зміну мети висловлювання, звертай увагу не на зміст деталей, а на те, чи змінюється очікувана дія або реакція співрозмовника. Якщо реакція та сама — мета та сама.
- Яка основна мета першої репліки в цьому діалозі?
Answer: Попросити про допомогу з конкретним навчальним завданням
Коли ви аналізуєте діалог, ключове питання — яка комунікативна мета висловлювання, тобто навіщо мовець вимовляє свою репліку. Зосередьтеся не на окремих деталях, а на загальному намірі першого співрозмовника.
У першій репліці мовець чітко просить допомоги з конкретним завданням з математики: він вибачається за турботу, пояснює свою проблему (не розуміє, як розв'язувати рівняння) і просить пояснити ще раз. Усе висловлювання спрямоване на одну мету — отримати допомогу з певним навчальним завданням. Тому правильна відповідь — C.
Розгляньмо, чому інші варіанти хибні. A є помилковим, бо мовець не скаржиться на шкільну програму загалом — він говорить про конкретне завдання, а не критикує систему освіти. B не підходить, бо в репліці немає жодного запрошення кудись піти чи вчитися разом у бібліотеці — розмова відбувається вдома, пізно ввечері. D також неправильний: мовець не рекомендує інший підручник, навпаки, він згадує підручник лише для того, щоб показати, що вже намагався самостійно розібратися.
Порада: На іспиті, аналізуючи мету висловлювання, завжди шукайте відповідь на питання «Чого хоче досягти мовець?». Ігноруйте другорядні деталі (де відбувається розмова, що згадується мимохідь) і фокусуйтеся на головному намірі — зазвичай він виражений прямим проханням, запитанням або твердженням у центрі репліки.
- Першу репліку в цьому обміні репліками найточніше можна визначити як:
Answer: Рекомендацію спробувати конкретний заклад харчування
Коли вас запитують про комунікативну функцію репліки, ваше завдання — визначити, що саме робить мовець: скаржиться, просить, рекомендує, запрошує тощо. Зосередьтеся не на темі розмови, а на намірі того, хто говорить.
У першій репліці мовець описує конкретний ресторан, ділиться особистим досвідом («я там була»), перераховує переваги (кухня, ціни, обслуговування) і додає: «Тобі точно сподобається». Усе це — класичні ознаки рекомендації: мовець спонукає співрозмовника спробувати щось конкретне на основі власного позитивного досвіду. Тому відповідь B є найточнішою.
Варіант A є помилковим, бо мовець не пропонує піти разом і не вказує конкретного часу («цього тижня»). Фраза «Тобі точно сподобається» — це заохочення, а не спільне запрошення. Варіант C відпадає повністю: у репліці немає жодної скарги — навпаки, все позитивно. Варіант D — це пастка «навпаки»: саме перший мовець дає пораду, а не просить її. Прохання поради надходить від того, хто не знає, куди піти, — тут же все протилежно.
Порада на майбутнє: щоразу, коли вам потрібно визначити функцію висловлювання, запитайте себе: хто ініціює дію і в якому напрямку вона спрямована? Рекомендація йде від того, хто вже має досвід, до того, хто ще не спробував — саме це й відбувається тут.
- Яку комунікативну функцію виконує перша репліка в цьому обміні?
Answer: Скаргу на незадовільну роботу служби підтримки клієнтів
Коли ви аналізуєте репліки в діалозі, ваше головне завдання — визначити комунікативну функцію висловлювання, тобто зрозуміти, що саме робить мовець цими словами: скаржиться, просить, радить, запрошує тощо. Зосередьтеся не на тому, що буквально сказано, а на намірі мовця.
У першій репліці людина описує конкретну проблему: протягом двох тижнів вона безуспішно намагається додзвонитися до служби підтримки, стикаючись з тривалим очікуванням або відмовами. Фінальна оцінка — «це просто неприйнятно» — чітко виражає невдоволення. Саме це і є скарга: повідомлення про незадовільну ситуацію з вираженням негативної оцінки. Отже, правильна відповідь — D.
Варіант A хибний, бо мовець нічого не просить — він не звертається по допомогу у пошуку альтернативного контакту, а лише висловлює своє незадоволення. Варіант B неправильний, тому що жодних рекомендацій уникати послуг компанії надалі у репліці немає — це вже була б порада, а не скарга. Варіант C помилковий, оскільки мовець не запрошує співрозмовника разом писати листа — це робить уже друга репліка, де пропонується написати скаргу на сайті.
Стратегічна порада: на іспиті завжди розрізняйте функцію репліки та її наслідки. Те, що співрозмовник запропонував написати скаргу, не означає, що перша репліка була проханням чи запрошенням — вона лише спровокувала цю реакцію. Шукайте намір мовця, а не ефект від його слів.
- Першу репліку в цьому діалозі найбільш точно характеризує те, що вона є:
Answer: Проханням надати конкретну послугу — відвезти до аеропорту
Коли вам потрібно охарактеризувати репліку в діалозі, зосередьтесь на її головній комунікативній функції — тобто на тому, чого насправді хоче досягти мовець цим висловлюванням. Ігноруйте деталі, які лише підтримують головну думку.
У першій репліці мовець звертається до співрозмовниці з конкретним запитом: «Ти не могла б підвезти мене завтра до аеропорту?» — це і є серцевина висловлювання. Усе інше (час рейсу, вартість таксі, вибачення за ранній час) — це лише обґрунтування та пом'якшення прохання, а не самостійні повідомлення. Саме тому правильна відповідь — D: репліка є проханням надати конкретну послугу.
Варіант A — типова пастка: згадка про «шалені гроші» за таксі справді є у тексті, але це лише аргумент на користь прохання, а не основна мета висловлювання. Скарга передбачає вираження невдоволення без очікування дії від співрозмовника — тут же навпаки. Варіант B є хибним, бо мовець не запрошує нікуди їхати разом із задоволення — він просить відвезти себе, тобто надати послугу. Варіант C помилковий цілком: жодної рекомендації скористатися громадським транспортом у тексті немає.
Стратегія: на іспиті завжди шукайте головний мовленнєвий акт, ігноруючи «шумові» деталі. Запитайте себе: «Чого мовець хоче від слухача?» — і відповідь стане очевидною.
